Рідна мова

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
                                                                       (Максим Рильський)




9 листопада - День української мови та писемності

День мови

Відмінювання іменників

Іменники змінюються за ві­дмінками (граматичними формами іменника, які вказують на синтаксичний зв’язок іменника з іншими словами).
В українській мові є сім відмінків, кожен з яких відповідає на певне пи­тання (крім кличного), має своє значення, яке виражене закінченням або за­кінченням і прийменником. 
Позначення
Назва
питання та допоміжне слово
Зв'язані прийменники
Примітки
Н.в.
Називний
Хто?
Що?

Прямий відмінок, початкова форма, вживається без прийменників, виражає підмет у реченні
Р.в.
Родовий
Кого?
Чого?
(немає)
для, біля, до, серед
Непрямий відмінок, вживається з прийменником чи без
Д.в.
Давальний
Кому? Чому?
(даю)

Непрямий відмінок, вживається без прийменників
З.в.
Знахідний
Кого?
Що?
(бачу)

Непрямий відмінок, вживається з прийменником чи без
Ор.в.
Орудний
Ким?
Чим?
(орудую)
над, під,
між, за

Непрямий відмінок, вживається з прийменником чи без
М.в.
Місцевий
На кому?
На чому?
у, на, по
Непрямий відмінок, вживається тільки з прийменником
Кл.в
кличний


Непрямий відмінок, вживається при звертанні, якщо вони називають осіб або є риторичними.

Зміна закінчень іменників за питаннями називається відмінюванням, або змінюванням за відмінками. Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника.
Щоб визначити відмінок іменника, встановлюємо зв'язок слів у реченні. Спочатку визначаємо головні члени речення, а тоді ставимо питання від підмета і присудка до залежних слів та співвідносимо ці питання з питаннями відмінків. Іменник у називному відмінку в реченні найчастіше виступає підметом.
Як розрізняти називний і знахідний відмінки іменників – назв неістот. 
Називний відмінок
Знахідний відмінок
що? (назва неістот)
що? (назва неістот)
Означає предмет, що вико­нує дію. У реченні виступає підметом.
Означає предмет, на який скерована дія. У реченні виступає другорядним членом.
(Що?) Кетцаль (Н.в.) — гро­шова одиниця.
Бере в руки (що?) кетцаль (З.в.).
Як розрізняти родовий і знахідний відмінки іменників — назв істот. 
Родовий відмінок
Знахідний відмінок
кого? (немає)
кого? (бачу)
відсутність чогось або прина­лежність до когось чи чогось
предмет (особу), на яку спрямована дія
розпізнається підстановкою іменника ж. р. на -а (банду­ристка)
розпізнається підстанов­кою іменника ж. р. на -а (бандуристка)
Голос (у кого?) у бандуриста (у бандуристки) дзвенить урочисто, ясно, натхненно.
Слухає (кого?) славного бандуриста (бандурист­ку) притихла громада.
Як розрізняють давальний та місцевий відмінки.
Давальний відмінок
Місцевий відмінок
кому? чому? (даю)
на кому? на чому?
означає особу або предмет, на користь яких відбуваєть­ся дія
має значення місце дії
рідко вживається з приймен­никами
завжди вживається з прийменником
Несхитні витязі виборювали волю рідній (чому?) землі.
Несхитні витязі подолали ворогів (де? на чому?) на рідній землі.

ОДНИНА. 
Приклади відмінювання іменників.
Відмінок

Питання, допоміжні слова
Жіночий рід
Чоловічий рід
Середній рід
Н.в.
хто?
що?
Дума
Межа
Пісня
Ніч
Дуб
Боєць
Край
Дощ
Озеро
Поле
Збіжжя
Плече
Р.в.
кого?
чого?
(немає)
Думи
Пісні
Межі
Ночі
Дуба
Бійця
Краю
Дощу
Озера
Поля
Збіжжя
Плеча
Д.в.
кому?
чому?
(даю)
Думі
Пісні
Межі
Ночі
Дубу
Бійцю (-еві)
Краю (-єві)
Дощу
Озеру
Полю
Збіжжю
Плечу
З.в.
кого?
що?
(бачу)
Думу
Пісню
Межу
Ніч
Дуб
Бійця
Край
Дощ
Озеро
Поле
Збіжжя
Плече
О.в.
ким?
чим?
Думою
Піснею
Межею
Ніччю
Дубом
Бійцем
Краєм
Дощем
Озером
Полем
Збіжжям
Плечем
М.в.
на кому?
на (у) чому?
в думі
в пісні
на межі
по ночі
На дубі
На бійцеві (-ю)
На краєві (-ю)
У дощі
на озері
на полі
у збіжжі
на плечі
Кл.в.

Думо
Пісне
Меже
Ноче
Дубе
Бійцю
Краю
Доще
Озеро
Поле
Збіжжя
Плече

РОДОВИЙ відмінок в однині.
Для іменників чоловічого та жіночого роду на –а (-я).
основа на твердий приголосний
основа м'який приголосний та [ж], [ч], [щ]
основа на [й]
Миколи
дівчини
перемоги
краси
Іллі
зорі
кручі
вежі
Марії
Софії
мрії
надії
голови
криги
води
межі
волі
доці
події
пір'ї
подвір'ї
Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я), -у (-ю). Правопис закінчень таких іменників перевіряємо за орфографічним словником.
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ [і] 3 [о], [е] В ІМЕННИКАХ ЧОЛОВІЧОГО І ЖІНОЧОГО РОДУ
Іменник у початковій формі (що?)
Іменник у непрямому відмінку (чого?)
Звуки, які чергуються
сіль
лід
солі
льоду
[і] -> [о]
камінь
осінь
каменя
осені
[і] -> [е]

ДАВАЛЬНИЙ ТА МІСЦЕВИЙ відмінок в однині.
У давальному і місцевому відмінках однини для милозвучності треба використовувати паралельні закінчення: композитору Володимирові Івасюку, композиторові Володимиру Івасюкові, співакові Назарію Яремчуку, співаку Назарію Яремчукові.
Тому при збігові двох іменників слід уникати однакових закінчень.
ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ основи ІМЕННИКІВ у давальному і місцевому відмінках перед закінченням -і.
Початкова форма
Давальний відмінок
Місцевий відмінок
Зміна кінцевого приголосного основи
нога
нозі
на нозі
[г] - [з]
рука
руці
у руці
[к] - [ц']
муха
мусі
на мусі
[х] - [с']
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ [і] 3 [о], [е] В ІМЕННИКАХ ЧОЛОВІЧОГО І ЖІНОЧОГО РОДУ
Іменник у початковій формі (що?)
Іменник у непрямому відмінку (чому? , на (в) чому?)
Звуки, які чергуються
сіль
лід
солі
льоду
[і] -> [о]
камінь
осінь
каменя
осені
[і] -> [е]

ОРУДНИЙ відмінок в однині.
Іменники жіночого роду на –а (–я).
основа на твердий приголосний
основа м'який приголосний та
[ж], [ч], [щ]
основа на [й]
-ою
-ею
-єю
мальвою
калиною
землею
межею
площею
кручею
історією
лілією
Іменники жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі.
основа у Н.в. закінчується одним приголосним звуком
основа у Н.в. закінчується двома приголосними звуками
основа у Н.в. закінчується на [б], [в], [ф], [р],
                                     -у (-ю)
Відбувається подовження цього звука:
молоддю
сіллю
Подовження не відбувається:
мудрістю
радістю

Перед закінченням ставиться апостроф:
любов'ю
верф'ю
Іменники чоловічого роду.
основа на твердий приголосний
основа м'який приголосний та [ж], [ч], [щ]
основа на [й]
-ом
-ем
-єм
гербом
дубом
столом
оленем
вужем
мечем
гаєм
роєм
чаєм
Правопис закінчень іменників чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку однини перевіряємо за орфографічним словником.

МНОЖИНА.
Правопис відмінкових закінчень іменників у множині.
Відмінки
Питання, допоміжні слова
Жіночий рід
Чоловічий рід
Середній рід
Правило
Н.
хто? що?
думи
пісні
межі
ночі
дуби
бійці
краї
дощі
вчені
озера
поля
плечі

Р.
кого? чого? (немає)
дум
пісень
меж
ночей
дубів
бійців
країв
дощів
вчених
озер
полів
плечей
за­кінчення -ів (-їв), -ей; -ен (єн), -ень (єнь); -их,  а більшість іменників жіночого роду і деякі іменники середнього роду — нульове закінчення.
Д.
кому? чому? (даю)
думам
пісням
межам
ночам
дубам
бійцям
краям
дощам
вченим
озерам
полям
плечам

3.
кого? що? (бачу)
думи
пісні
межі
ночі
дуби
бійців
краї
дощі
вчених
озера
поля
плечі

О.
ким? чим?
думами
піснями
межами
ночами
Дубами
бійцями
краями
дощами
вченими
озерами
полями
плечами
за­кінчення -ами, -ями
М.
на кому? на (у) чому?
у думах
у піснях
на межах
у ночах
На дубах
на бійцях
у краях
у дощах
на вчених
на озерах
на полях
на плечах
закінчення -ах, -ях
Кл.

думи
пісні
межі
ночі
дуби
бійці
краї
дощі
вчені
озера
поля
плечі


  

Вірші про мову 


Рідна мова в рідній школі!

Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче, і миліш,
І дорожче в час недолі?!
Рідна мова! рідна мова!
Що в єдине нас злива, –
Перші матері слова,
Перша пісня колискова,
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій,
І в вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?!
Краще нам німими стати,
Легше гори нам нести,
Ніж тебе розіп'ясти,
Наша мово, наша мати!
Ні! В кім думка прагне слова,
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
"В рідній школі рідна мова!"
І спасе того в недолі
Наша мрія золота,
Наше гасло і мета:
                              Рідна мова в рідній школі!  О.Олесь



ДЖЕРЕЛО

Отак воно усе й пішло,
Що на початку було Слово,
Тоді на світ з’явилась Мова,
Назвімо третім – Джерело.

Ви не дивуйтесь!
Все, як треба,
Була такою воля Неба:
Сам Бог послав нам цей струмок,
Що став володарем думок.

Людина в світі б не жила,
Коли б не мала Джерела –

Джерела наснаги,
Джерела відваги,
Джерела натхнень,
Джерела пісень,
Джерела всіх знань,
Джерела кохань,
Джерела тепла,
Віри джерела.

Отак усе життя й пройшло,
Все до ладу, усе, як треба,
Була такою воля Неба –
Знайшов своє я Джерело.

І джерело це – Україна,
Вона не вмре і не загине,
Не знищать підступи і зло
                                                     Святе і чисте Д ж е р е л о!     І.Коваленко

Не бійтесь заглядати у словник 





Немає коментарів:

Дописати коментар